Субота, 02.08.2025, 10:46
 Портфоліо методиста
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Як не зашкодити дитині - Форум | Реєстрація | Вхід
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Як не зашкодити дитині
методистДата: Понеділок, 14.09.2015, 16:30 | Повідомлення # 1
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 47
Репутація: 0
Статус: Offline
Шановні колеги! Запрошую до діалогу усіх, хто небайдужий! Немалий досвід роботи у царині обдарованості виявив парадокс: чим більше ми "виховуємо" та "розвиваємо" обдарованих дітей, тим більше у них і в школі, і у дорослому житті виникає проблем - психологічних, соціальних, особистісних... Чи таке можливе і чому таке можливе? Що ми, дорослі, робимо не так?

Чекаємо на Вашу активну участь у розмові.
 
natalie1961Дата: П`ятниця, 18.09.2015, 20:42 | Повідомлення # 2
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
Головне у вихованні обдарованої дитини  не амбіції батьків, а пізнавальний розвиток , який впливає на розкриття її таланту. Розвиток здібностей повинен бути повязаний з формуванням інтересу до предмета , що вивчається, тому повинен формуватися пізнавальний інтерес дитини, а не створюватися відраза до вивчення обраного предмета. Дитина може займатися поглибленим вивченням 1-2 предметів. В умовах сільської школи обдаровані діти вивчають більшість предметів академічно  і тому не зосереджуються на вивченні обраного.
 
методистДата: Вівторок, 22.09.2015, 14:39 | Повідомлення # 3
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 47
Репутація: 0
Статус: Offline
На жаль, амбіції дорослих - це не тільки амбіції батьків, які бачать своїх дітей геніями і намагаються тиснути на них, щоб це визнали й інші. Дуже страшно, що таких учнів постійно використовують і вчителі: згадайте "непедагогічні" війни у своїй школі за можливість заробити бали у рейтингу перед атестацією, коли одну і ту ж дитину "вербують" до свого предмета, не питаючи, що ж наразі хоче сам обдарований школяр? Мова йде про дитину, у якої академічна обдарованість яскраво проявилася. Легше сказати: такий у нас підбір  учнів цього року, що нікого й вибрати. Але обдарованим "користуються" і наступного року, і наступного, і наступного - поки не закінчить навчання у школі... Про яку любов до предмета може йти мова при такій експлуатації? А тим часом є діти із прихованою обдарованістю (це може бути з різних причин), проте з ними треба добре поморочитися, перш ніж вони відкриються саме у цьому предметі... 
Заперечте мені - буду рада почути, що помиляюся.
 
valyaskibenkoДата: Середа, 23.09.2015, 12:14 | Повідомлення # 4
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Головним аспектом у вихованні обдарованої дитини є спілкування. Обдаровані діти дуже часто шукають спілкування з дорослими(батьками,вчителями), бо ті розуміють їх краще, ніж однолітки. Якщо дитина виростає в сімї де моральні цінності на високому рівні, то ця дитина буде завжди впевненою в собі та в своїх силах.
 
petrakivka-nvkДата: Середа, 23.09.2015, 12:44 | Повідомлення # 5
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 4
Репутація: 0
Статус: Offline
Цілком згідна з попередніми дописувачами.В нашій роботі , ми дорослі,частіше заспокоюючи свої педагогічні амбіції більш використовуємо академічну обдарованність дитини , ніж розвиваємо її. Ми постійно повинні памятати , що обдарована дитина  - це особлива дитина,тому потрібно не тільки розвивати,але й виховувати особливі психологічні,соціальні ,особистісні якості,які допоможуть утвердитися в подальшому життіі,а не будуть постійно дитину стримувати. Найважливіше в роботі з обдарованими дітьми , ,діяти в інтересах самої дитини,не навязувати своє бачення,а зрозуміти .що інтереси дитини найголовніші.
 
vgtsomenko1961Дата: Середа, 23.09.2015, 12:45 | Повідомлення # 6
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
Всі діти, в переважній більшості, в житті- успішні. Але в очі часто потрапляють ті "виключення з правил", коли дитина навчається не дуже добре, але в житті досягає успіху.
На мою думку, основною причиною низької успішності учня є відсутність мотивації в навчанні.
Для прикладу, учень в школі не може освоїти математику, вивчити правила, висловити свою думку. Але в дорослому житті, придбавши наприклад автомобіль, він успішно здає екзамен з правил дорожнього руху та добре розбирається в будові автомобіля. Тому що бажання мати автомобіль, було ефективною мотивацією для оволодіння непростим багажем знань і вмінь.
Отже: УСПІХ = МЕТА + ДІЯ
 
методистДата: Середа, 23.09.2015, 12:53 | Повідомлення # 7
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 47
Репутація: 0
Статус: Offline
valyaskibenko, я повністю з Вами погоджуюсь, проте брак спілкування у родині - це лише один аспект у цілій системі проблем обдарованості, пов'язаних із дорослими. Є й інші, коли тиск на дітей здійснюється, наприклад, у неблагополучних чи малозабезпечених сім'ях з метою "заробити " на обдарованості дитини - її змушують брати участь у всіх без виключення конкурсах, де є певна винагорода. Дорослі часто безцеремонно вдираються у світ дитинства зі своїм баченням, своїми потребами, відмовляючи дитині чи підліткові у власному виборі. І мотив доволі "моральний": ти ж повинен допомагати нам з татом вас прокормити! Як Вам таке спілкування? А якщо раптом перемогти не вдалося, що ця дитина буде відчувати - провину перед батьками?..
 
методистДата: Середа, 23.09.2015, 14:13 | Повідомлення # 8
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 47
Репутація: 0
Статус: Offline
vgtsomenko1961, дякую за те, що підняли цю проблему. Проте приклад, на мій погляд, не досить вдалий. Можна запастися набором механічно відшліфованих умінь, професійних навичок, щоб мати "успіх" в обраній царині діяльності. Тільки при чому тут обдарованість? 
Успішність у навчанні обдарованих учнів у школі, на жаль, багато в чому залежить і від учителя, і від існуючої системи освіти. Обдаровані діти мислять нестандартно, проте це, як правило, ніким не враховується: підганяють усіх під стандарт "правильно-неправильно", а для таких знань не потрібно бути обдарованим... Такі діти стають у конфронтацію з оточуючими, що часто примушує їх придушувати свої творчі потреби - це веде до особистісного руйнування або до агресії, апатії, депресії...
 
методистДата: Середа, 23.09.2015, 14:51 | Повідомлення # 9
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 47
Репутація: 0
Статус: Offline
petrakivka-nvk, вітаю дуже ваше бажання захистити обдаровану дитину, адже це дійсно група ризику. Але які саме умови Ви пропонуєте для її підтримки? Діти живуть у системі стереотипів, створених дорослими, і для обдарованих дітей це більша психологічна травма, ніж для так званих "звичайних". Один із таких стереотипів дорослого світу - потрібен тільки успіх! Ми привчаємо до цього дітей, бо нам так вигідно. В результаті не зовсім "доросла " психіка молодих людей реагує відторгненням, адже треба вміти і програвати. Вони не вміють, тому опускають руки, не прагнуть боротися за високі досягнення, боячись знову пережити невдачу. Запрограмованість тільки на перемогу - один із сильних факторів впливу на психічне здоров'я дитини, а в майбутньому - і дорослої людини.
 
annatsomenkoДата: Середа, 23.09.2015, 14:52 | Повідомлення # 10
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
В концепції системи освіти Українизакладена європейська модель розвитку освіти щодо виявлення обдарованості і
спрямування здібностей учнів в русло розвитку їх талантів.        Проте,обговорюючи вчора на засіданніпедагогічної ради ліцею питання: «Обдарована дитина. Ризики впливу на її
особистість» зійшлися на думці,що реалії не складаються на користь розвитку особистості в рамках навчальнихдіючих програм. Все ж, якби дитині була надана можливість обирати профіль
навчання за бажанням,щоб вона не була «заручником» різних обставин, то вона не
розпорошувалась б на безліч «всього». Не було б «непотрібних змагань»
перетягування учнів з школи в школу, а була б чітко сформована організація з
успішних педагогів та учнів,які б йшли до них по знання,не долаючи непотрібних
перешкод.         Наявність професійних кадрів, які єлевовою часткою успіху в сприянні розвитку обдарованої  дитини, це,  на мою думку, і є секрет успіху самої дитини.        Та це ще одна окрема і вже, на жаль, болючатема в  учительській спільноті.
 
методистДата: Середа, 23.09.2015, 14:56 | Повідомлення # 11
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 47
Репутація: 0
Статус: Offline
Дуже жаль, що у розмові не беруть участі практичні психологи, соціальні педагоги, батьки...
 
методистДата: Середа, 23.09.2015, 15:25 | Повідомлення # 12
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 47
Репутація: 0
Статус: Offline
annatsomenko, мені Ваш біль також близький, і справа не тільки у неможливості вибору профілю - якраз у Вашому закладі це обумовлено умовами прийому. Але щодо діючих програм навчання - це дійсно катастрофа. Я переконана, що обдарована дитина взагалі повинна навчатися за індивідуальною програмою, що ніколи не враховувалося нашим глибокоповажним міністерством, а, як наслідок, і школою. Такий підхід ставить учителя перед вибором: навчати обдарованих, як усіх, чи самостійно докладати зусиль для диференціації діючих програм. Звичайно, більшість іде по шляху найменшого спротиву - "чому саме я повинен перейматися цією проблемою?" А іноді у нас, дорослих, при всій нашій професійності просто не вистачає власної нестандартності мислення і дій...
 
LolaДата: Середа, 23.09.2015, 15:31 | Повідомлення # 13
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Offline
методист, здравствуйте, работаю психологом в общеобразовательной школе в большом городе, стаж работы 12 лет.
Сейчас искала необходимую информацию по одаренности, и случайно попала на Ваш форум.

Скажу честно, прошлась по переписке и остались очень неприятный осадок от Ваших коментариев к сообщениям учасников форума.
1. В участников чувствуется практика работы с детьми, у Вас какая практика? 
2. Все то в чем Вы упрекаете участников, Вы сами же делаете (просто пересмотрите переписку, всех ставите в рамки, и к тому же свои)

Возможно, это чисто мое мнение, но не смогла "пройти мимо"

P.S. "Дуже жаль, що у розмові не беруть участі практичні психологи, соціальні педагоги, батьки..." я их в чем-то понимаю  %)
 
методистДата: Середа, 23.09.2015, 16:01 | Повідомлення # 14
Лейтенант
Група: Адміністратори
Повідомлень: 47
Репутація: 0
Статус: Offline
Lola, дякую за честь. Якщо Ви психолог із великим стажем роботи у великому місті, то мені не дуже зрозумілі Ваші зауваження щодо моїх "коментарів" - ведеться діалог зацікавлених сторін, у якому я, як організатор форуму, маю право висловлювати і свої думки з приводу проблем, яких Ви, може і не розумієте - для цього треба працювати у такому невеличкому районі, як наш -  із малокомплектними школами, недоукомплектованими необхідними педагогічними кадрами і зі слабкою матеріально-технічною базою і т.д., і т.п.
А щодо "ставите в рамки" - перечитайте ще раз усю переписку, може, як практичний психолог, помітите: кожний мій "коментар" - це просто окреслення можливих проблем, які потребують обговорення... 
Дуже бажаю Вам якомога глибше опанувати наболілі проблеми обдарованості - такі діти потребують Вашої підтримки.
 
AdminschoolДата: Четвер, 24.09.2015, 10:19 | Повідомлення # 15
Рядовий
Група: Користувачі
Повідомлень: 6
Репутація: 0
Статус: Offline
В наш час обдаровані діти викликають посилений інтерес науковців та практиків по питанню обдарованості. Академічно обдаровані діти демонструючи визначні здібності в процесі свого розвитку стикаються з
низкою проблем пов’язаних з їх психологічними, особистісними, пізнавальними,
емоційними характеристиками. Такі діти входять до «групи ризику». В академічно
обдарованих дітей спостерігається втомлюваність, роздратування, пасивність, висока
тривожність, емоційні та невротичні розлади, можуть розвиватися депресивні
стани. Тому в роботі з такими дітьми  у вчителя на уроці має бути атмосфера взаємодопомоги та педагогічної підтримки. Навчання дітей має бути цікавим та не перевантажуючим.


Повідомлення відредагував Adminschool - Четвер, 24.09.2015, 10:21
 
  • Сторінка 1 з 2
  • 1
  • 2
  • »
Пошук:

Copyright MyCorp © 2025
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz